Орфографічний словник української мови. 2005.
спорскувати — I ую, уєш і спорса/ти, а/ю, а/єш, недок., спорсну/ти, ну/, не/ш, док. 1) Не втримавшись на чому небудь, падати, зісковзувати, скочуватися. 2) Невдало вдарити києм по кулі, ледь її зачепивши, у більярді. 3) Поспіхом, незграбно діяти в іграх у… … Український тлумачний словник
спорснути — I див. спорскувати I. II див. спорскувати II … Український тлумачний словник
спорсати — див. спорскувати I … Український тлумачний словник
спорскування — я, с. Дія за знач. спорскувати … Український тлумачний словник
спорськати — див. спорскувати II … Український тлумачний словник
бризкати — бризнути 1) (розлітатися дрібними частинками, розсипатися бризками, іскрами тощо) пирскати, пирснути, порскати, порснути, прискати приснути, чвиркати, чвиркнути, чвіркати, чвіркнути (бризкати із силою, під тиском чогось) 2) (чим і без додатка… … Словник синонімів української мови
